середа, 15 червня 2016 р.

Декада місійності УГКЦ. Четвер. Основа віри. Наслідки проповіді. Справдження слів Ісуса (Дії 25:13 – 19).

Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста. 14. А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут - сказав він - один чоловік, якого Фелікс лишив в'язнем. 15. На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. 16. Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення. 17. Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище. звелів привести того чоловіка. 18. Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. 19. Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір'я та про якогось Ісуса померлого, - а Павло казав, що він живе.
Аештований Павло сидів у в'язниці в Кесарії. Римський намісник Фелікс, час до часу викликав Павла на допити, й з цікавістю слухав його розповіді про Ісуса. Однак коли такі свідчення Павла виликали у нього занепокоєння сумління, він відразу припиняв слухання. Часті допити, мали й іншу причину - Фелікс сподівався, що дістане від Павла хоч трохи грошей. По двох роках перебування Павла під арештом, замість прокуратора Фелікса, Рим прислав нового прокуратора - Порція Феста. Новий намісник хотячи догодити юдеям, спитав Павла чи той поїде на суд до Єрусалиму, однак Павло знаючи, що там на нього чигає смерть, відкликався до кесарського суду в Римі.
В часі очікування від'їзду на цей суд, Феста з Галилеї приїхав провідати цар Агрипа з своєю сестрою Веронікою, котрому римський намісник розповів про справу Павла. Дуже важливим є факт, що навіть язичник Фест, представляючи богословську християнсько-юдейську суперечку Павла, згадує, що центром проповіді апостола, є воскресіння Ісуса. Очевидно, що сам прокуратор у це не вірить, й подає інформацію в іронічній та згірдливій формі. Факт, однак залишається фактом, - язичник Фест, не усвідомлюючи усіх деталей,  вказує на головну ідею проповіді ранньої Церкви - Ісус Живий.
Що означає, що Ісус Живий для кожної людини сьогодні? Тут потрібно трошки детальнішого роз'яснення.[i]
Бог нас любить, але гріх не дає відчувати цю любов. Через гріх людина не може спастися. Оскільки людина не здатна дійти до Бога, то Бог прийшов до неї. Бог сповнив обітницю спасіння. "Бог так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав... щоб Ним світ спасти" (Йо 3:16-17). Як Бог спасає?
 Ісус здолав Сатану. З того моменту, коли згрішили прародичі, Бог обіцяє нам спасіння. До змія Він сказав: "Покладу ворожнечу між тобою й жінкою; між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову" (Бут 3:15). Ісус, нащадок жінки, розтрощує голову ворога. Князь цього світу скинутий, і ніщо не може проти­стояти Ісусові.
Ісус спас нас від гріха. Ісус, ягня Боже, що бере гріхи світу, аби ми жили повним життям. Його завдання не лише усунути зло й терпіння цього світу, але вирвати коріння всякого зла: гріх. Це означає, що:
- Ісус Прощає гріхи: за свої гріхи ми стали Божими ворогами й засуджені на пекло, але Ісус прийшов до нас та взяв наші провини на Себе. Тим ми примирені з Богом, прощені й оправдані. "Вас, що були мертві гріхами й вашим необрізанням тілесним, Він оживив вас із Ним, простивши нам усі провини. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала разом із приписами; Він зробив її нечинною, прибивши до хреста" (Кл 2:13-14). Тому немає вже засуду для нас.
- Забуває гріх:Бог не тільки прощає наші хиби і гріхи, Він їх забуває і зовсім не згадує. Коли Бог прощає, прощає раз й назавжди, тобто не згадує більше ніколи наших прощених гріхів. "Бог знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні" (Міх 7: 19).
- Визволяє від гріха: спасіння не полягає в тому, аби лише забрати наші гріхи. Ісус прийшов, щоб визволити нас від гріха, тобто зробити здатними нас більше не грішити. У Хрищенні ми з Христом померли для гріха, з Ним і воскресли, — живі для Бога (Рм 6).
Дає нове життя. Бог не послав Сина лише розв'язати проблему гріха, а головно дати нове життя, одухотворити людину (Йо 10:10). Ісус раз і назавжди спас людину і все людство. Всіх відкупив:
- Своїм втіленням. Найвищим доказом того, що Бог нас любить, є те, що нам, грішникам, послав свого Сина, який убрався в наше грішне тіло ради нашого спасіння. Син Божий прийняв грішне тіло й замешкав між нами, став в усьому подібним до нас, крім гріха. Жив у людській величі й нужді: плакав, співав, почував себе усамітненим, залишеним усіма, радів, захоплювався красою поля, синього неба, звірят, але терпів до сліз через твердість свого народу. Напри­кінці, будучи людиною, поєднав у собі все людське життя й життя Боже. Він же — Богочоловік. Так розрив між Богом і людиною, спричинений гріхом прародичів, тепер назавжди поєднаний у Богочоловіці Ісусі. Ісус є дійсно "Еммануїл: з нами Бог" (Мт 1:23). Якщо Бог з нами, хто може бути проти нас? Ніщо й ніхто не може нас відлучити від любові Божої, ви­явленої в Христі Ісусі (Рм 8:31-38).
- Через Свою смерть. Ісус не був убитий. Він сам добровільно видав себе на смерть з любові до грішних, щоб взяти на себе наші гріхи. Коли Христос умер, з ним помер і наш гріх. Христос не заплатив нікому, але заступився за нас, грішних, перед Богом, умер за наші гріхи. Це є якраз оте відкуплення. Ісус не мав гріха, а взяв на себе наші гріхи (2 Кор 5:21). На хресті вмерло все, що не дозволяло нам жити життям дітей Божих, а Його кров'ю ми визволені, очищені.
- Через Його воскресіння. Діло спасіння не закінчилось на хресті. Важливим є те, що сталось третього дня — сила Божа Його воскресила з мертвих; гріх, щоправда, вмер раз і назавжди. Але Ісус своїм воскресінням дає Нове Життя. Він смертю своєю здолав смерть, усім дав Життя Вічне. Тому співаємо переможну пісню: "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував ". Якщо втіленням Бог живе між людьми, то через воскресіння Ісус Богочоловік є з Богом. Вже постав­лено місток між Богом і людьми завдяки воскресінню Ісуса Христа. Ісус не вмирає більше. Все життя — у Ньому. Не тільки собі воскрес, а й для нас також. Ми з ним вмерли й воскресли. "Мертві для гріха, живі для Бога " (Рм 6:11).
Місійне завдання: Наше завдання - наново усвідомити особисто та радо ділитися з іншими, що Ісус мертвий і воскреслий - це розв'язка, яку Бог дає для світу. Дізнатися, чи є в моїй родині, парафії, серед земляків ті, хто засвідчив Ісуса Христа своїм життям, зазнав переслідувань у часи підпілля. Як їх приклад промовляє до мене – до чого мене спонукає?



[i]  Пояснення про спасіння в Ісусі Христі взято з книги Прадо Флориса "Ідіть Євангелізуйте охрещених", Львів, Місіонер, 1997

Немає коментарів:

Дописати коментар